Все записи автора Виолетта Антоненко,

Виолетта Антоненко,

Об авторе Виолетта Антоненко,

Виолетта Антоненко, воспитанница кружка «Школа журналистики», ДЦ внешкольной работы, Корабельного района, ученица СОШ №25, г. Николаева

21 листопада на території Пересадівского будинку культури відбувся захід, присвячений 267-у Дню Народженню села.

Стало доброю традицією щорічно відзначати День села. І, ось, 21 листопада добродушні громадяни та почесні гості відзначали 267-ий День народження с. Пересадівки.
День народження проходив у славнозвісному будинку культури, директором котрого є Наталя Дяченко-Роставецька, яка є ще прекрасним хореографом та легко знаходить контакт з дітьми, колегами.
Треба відмітити, що при вході до Пересадівського БК вже було чутно аромат домашньої гречки та котлет, зайшовши в приміщення закладу культури можна було скуштувати це, випити трошки та запити персиковим соком або закусити соленими огірками чи помідорами.
Святкування розпочалося з красивої і урочистої промови голови Воскресенської об’єднаної громади — Олександра Шаповалова, який щиро привітав своїх односельчан з таким святковим днем.
За давнім звичаєм гостей привітали пишним короваєм з сіллю.
Микола Апостол виконував пісню про село – «Пересадівко моя».
Староста села Пересадівка – Ірина Бегліца сіяла своїм позитивом, випромінюючи промені свого внутрішнього сонечка на кожного гостя, односельчанина, почесних гостей. Це світло розповсюджувалося усюди. Люблю такі затишні свята у селах, вони пронизують щирістю та допомагають обростати новими славними знайомствами.
Ірина Федорівна підкреслила, що коли вона в’їжджає в будь-яке село, то в першу чергу звертає на чистоту села, наявність сміття, якими є будинки, дороги, двори та люди.
Хочу сказати, що Пересадівка – це дійсно охайне село з чуйними, привітними людьми.
На заході були присутні такі почесні гості, як народний депутат України – Олександр Жолобецький разом зі своєю прес-службою – Єкатериною Трегубовою, лікар-хірург у Миколаївській обласній лікарні – Дмитро Бачинський, найяскравішою виглядала, як завжди, Надія Іванова, котра також прийшла на День народження села не з пустими руками, а з необхідними для села презентами, начальник відділу освіти культури, молоді та спорту Чорновол А. С., голова Пересадівської ветеранської організації – Компанієць Володимир, голова ветеранської ради ВІТОВСЬКОГО району – Людмила Тарко, депутати Воскресенської селищної ради від села Пересадівки — Тетяна Білозор, Людмила Мельник, Михайло Миколайович, Сергій Булкін, заслужений працівник культури – Павло Томов, гості з села Грейгове – директор Грейгівського БК – Галина Пасніченко та незамінний художній керівник Віктор Наумов.
Галина Іванівна разом з Віктором Григоровичем здивували усіх своїм прекрасним дуетом. Голос Галини Пасніченко – це неймовірний передзвін душі, який хотілося слухати і слухати.
На імпровізованій сцені виступали талановиті діти старшої групи хореографічного колективу «StarDance», керівник Ірина Лунгул. Вони танцювали Хіп-Хоп, брейк та вог (танець, який базується на модельних позах і подіумній ході) .
Чіткі і швидкі рухи такого танцювального стилю як vogue (вог) залучають до лав його танцюристів. Особливістю даного стилю (як можна припустити з назви) є рухи, що імітують ходьбу моделей по подіуму, позування для фешн–зйомок.
Їх рухи висловлювали музику: точні, яскраві, емоційно забарвлені, залучали глядача в переживанні танцю.
Молоді танцюристи вміло виступили на сцені. Одне з того, що мені найбільш сподобалося, так це те, що вони досконало тримали свої емоції під контролем, що сприяло гарному сприйняттю танцю. Емоції на обличчі людини, її посмішка під час танцю це не менш важлива складова.
Ще одними зірочками були діти з театру слова «Зоряне небо», керівник Аліна Лунгул.
Протягом заходу були численні нагороди. Це важливо – хвалити людей, на достойному рівні оцінювати їх роботу, мотивувати різноплановими грамотами та подарунками.
У наш час з’являються всілякі нові танцювальні стилі, проте популярність Хіп-Хопу залишається незмінною до сих пір. В якості основних елементів цього танцю виступають різноманітні стрибки, падіння, трюки, а також злагоджені рухи під ритмічну мелодію. Хіп-Хоп вважається досить динамічним стилем, причому основний акцент у ньому відводиться деяким визначеним частинам тіла, а також руху з повсякденному житті.
Вірю в те, що в недалекому майбутньому жителів села стане більше. Адже життя на селі стає все краще й краще. Прийде час, коли про це село дізнаються всі, сільська молодь стане гордістю не тільки села, але й міста, країни, та і будуть відомі за кордоном.
Подарунків під час заходу було чимало, але ж той настрій та , що привезли з собою гості, теплі слова, відкриті души та серця були для села найважливішим. Адже для нас усіх найважливіше – почуття, емоції – саме це рухає людиною , її думками, життям, цінностями.
Нематеріально-культурна спадщина – це головне.
Ансамбль «Троїсті музики», керівник Сергій Орлов також блищав на сцені.
Батьківщина – це місце, де ти народився, де зробив свої перші кроки, пішов у школу, знайшов друзів справжніх і вірних. А ще це місце, де людина стала Людиною, розставив пріоритети, визначився з цінностями, навчився творити добро, любити, де почув перші добрі слова і пісні…Але, у кожного з нас є ще й своя «маленька» Батьківщина.
Як добре дихається в Пересадівці… Повітря чисте, з приємним гірким полиновим запахом землі. За багато років життя всі ці люди стали рідними і близькими один для одного. Ці люди дуже милі, готові в будь-який час прийти на допомогу. Добрі, чуйні серця, які гостинні жителі Пересадівки! Зайдіть в будь-який будинок і вам тут же накриють прекрасний стіл.
Лауреати другого ступеню міжнародного фестивалю «Овація» вокальний ансамбль «Черемшина», керівником якого є Наталя Дяченко не раз з’являлися на сцені.
Коли ці дівчата вийшли на сцену, мене одразу покликав Владик та сказав, що це одні з найкращих талантів села, і я з цим згодна!
Ще припав до душі виступ старшої групи «StarDance», тому можу зробити висновки, що село дійсно наповнено не тільки людьми багатими на щирість, але й людьми – професіоналами своєї культурної сфери. Ці люди живуть на повну, адже танець – рух, а рух – це життя. Танець – це творче мистецтво: вірш, де кожен рух – слово, наповнене сенсом.
Своє акторське мистецтво продемонстрував театральний колектив «Діамантне серце», керівник Сніжана Бень.
Після цього виступав вокальний ансамбль Калинівської ветеранської організації.
Глибоку вдячність за організаційну підготовку до цього заходу висловлюємо усім тим, хто був заохочений та приймав участь в організаційних моментах та виступах.
Під кінець всі мали змогу ще раз насолодитися гарною роботою керівника хореографічного колективу «StarDance» Ірини Лунгул , тільки вже це був виступ молодшої групи.
У фіналі всіх присутніх в залі порадував виступ театру естрадної пісні «Серпантин», керівник Наталя Дяченко-Роставецька.
Завдяки гарно спланованому сценарію гості та жителі села навіть не помітили того часу, котрий так швидко спливав, усі виступи та нагородження пролунали на одному диханні. Після кожної пісні, виступу люди вдячно аплодували. На щирій, милій ноті завершилося святкування.
А нам вони пообіцяли, що наступне свято вони будуть святкувати ще більш помпезніше, і головне – у великій залі, на великій сцені! Побажаємо їм наснаги, творчих поривів, фізичних та моральних сил, аби кожний день був немов свято, а кожне свято зігрівало не тільки внутрішній світ, але й приміщення будинку культури.

Душевный отдых на юбилее Николаевской филармонии

30 сентября, в осеннюю субботу, прошел галла-концерт, посвященный  80-летию Николаевской областной филармонии.

Информирует Вита Антоненко.

Свой юбилей с высоты восьми десятилетков основания отметила зрелищно-концертная организация  Николаевской области.

Филармония необычайно разнообразна в своих творческих проявлениях, способствующих развитию духовного мира личности.

Это событие приводит в порядок красоту внутреннего убранства души, пропитывая каждый уголочек пиететом и неким восхищением  мастерами, выступающими на сцене.

Считаю, посещение таких мероприятий (и непосредственно самих филармоний) необходимо каждому, особо тем, кто решил, что он отдален от подобного вида искусства.

Именно сегодня филармония подарила наилучшие свои достижения благодарным жителям Николаева, которые прочувствовали весь дух и сущность филармоний.

Виктория Москаленко  (глава Николаевского облсовета) вручила нагрудный знак «За заслуги перед Николаевщиной» второй степени Ивану Ивановичу Андреевко ,заслуженному артисту Украины, руководителю ансамбля народных инструментов «Узори» —

Сегодня были творческие подарки от представителей власти, культурных учебных заведений, артистов Полтавской областной филармонии, студентов и преподавателей Национальной музыкальной академии  имени Антонины Неждановой из Одессы. Также в рамках поздравительной части звучали речи от Сергея Васильевича Мицыка( директор колледжа культуры и искусств, кандидат культурологии, лауреат областной премии им. Н. Аркаса); Вячеслава Карцева (депутат городского совета);  Михаила Димитрова (начальник управления культуры, национальностей и религий Николаевской ОГА), Юрия Любарова (начальник управления культуры).

Это знаковое культурное мероприятие состоялось для того, чтобы  каждая душа, пришедшего туда зрителя, отдохнула во время  творческих выступлений.

Потрясающими и непревзойденными ведущими были Тамара Пивень и Оксана Гордий.

Позитивная моральная разгрузка произошла благодаря  певице Елене Белоус, которая исполнила украинскую народную песню «Варенички». К исполнению украинских песен присоединился  и заслуженный деятель искусств Украины  — Олег Кедис песней «Ой важу я, важу».

На сцене представлялся ансамбль украинской песни «Вільні козаки», художественный руководитель Фёдор Сычев.

Программа ошеломляюще порадовала разнообразием номеров.  Капелла бандуристов Одесской национальной музыкальной академии,  квартет гитаристов «Classic Guitarе» от Николаевского филиала Киевского национального университета культуры и искусств, украинские народные песни от различных исполнителей, некоторые из которых являются заслуженными артистами Украины, заслуженными деятелями искусств Украины, лауреатами всеукраинских конкурсов, обладатели Гран-при.

Все эти люди уже давно полюбились местным (и не только) зрителям.

Полный зал… Волнение зрителей было в унисон с приятным волнением исполнителей. Именно это живое мероприятие способствовало  отдыху каждого.

«Дружба» єднає усі національності

23 вересня, в суботу, відбувся колосальний гала-концерт від фестивалю «Дружба»

Він відбувається в рамках Обласної цільової національно-культурної програми «Збереження і розвиток етнічної, культурної і мовної самобутності національних меншин Миколаївської області.

Спочатку ведучі привітали гостей на традиційному щорічному всеукраїнському фестивалю національних культур «Дружба» — 2017, який цього року присвячений 80-річчю Миколаївської області й 25-літтю обласної Ради національних товариств.

«Дружба» протягом двадцяти двох років єднає людей різних національностей, підтримує культуру національних товариств, ознайомлює з культурами різноманітних народів, що живуть на Україні.

У положенні «Дружби» написано: «Всеукраїнський фестиваль національних культур «Дружба» — це свято добра, любові й єдності, самобутності кожної національної культури».

Це деякий обмін досвідом між керівниками творчих колективів національно-культурних товариств. Це спілкування дітей і дорослих різних національностей.

Фестиваль сприяє діалогу культур, зміцнює принципи міжнаціонального миру й злагоди в суспільстві.

Це проходило за підтримки депутата Миколаївської облради Надії Іванової, облради,  облддержадміністрації, управління культури, національностей і релігій та інших.

Протягом усього концерту звучала маса цікавих фактів різних народів. Наприклад, що стосовно татарської культури, то перша книжка татарською мовою була видана в 1612 році в друкарні німецького міста Лейпциг.

Чи щодо української культури – найстарішою українською піснею, запис якої зберегли до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

А літературний твір, який перекладався найбільше – це «Заповіт», Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

Найбільш хотілося б виділити ансамбль болгарської пісні «Чучулички» Болгарського культурно-просвітницького центру  «Терновка», керівник Ольга Хорева і ансамбль «Золотой колосок», керівник Анастасія Іванова. Тернівський будикок культури м. Миколаєва.

Також неможливо не сказати про циганську культуру, котру представляв циганський ансамбль «Ягарі», керівник Вікторія Гончарова, село Неячаяне Миколаївської області  піснею «Кай єне» та танком.

Цікаво, що знаменитий циганський національний костюм був придуманий артистами в 19-му столітті для створення більш екзотичного сценічного образу. Але історично цигани завжди були схильні носити одяг, характерний для країни проживання.

Вразив виступ від назвою «Віденський вальс» від театру пластики та образу школа «Імідж», керівник Юрій Зінченко.

Це дуже добре, що відбуваються такі фестивалі, завдяки яким люди різних національностей почувають по-перше себе, як творчих людей, а аж потім людей такої-то національності.

Фестиваль говорить: «ми – єдині, хоч і розмовляємо різними мовами, співаємо різних пісень, віримо у різних Богів, але в душах живе любов і дружба, а це турбота про Україну».

Талант или гениальность?

Гений – это одаренность, а талант – способность. Различие в том, что гений совершает то, что не реально выполнить таланту. Гений превосходит свою эпоху в столетия, как утверждает в  своей статье Виктория Сорокопуд «Одаренность – дар плюс труд».

Талант это определенные умения, которые заложены с рождения, со временем они раскрываются при развитии навыков и  обретения опыта.

Гении это люди с выдающимися способностями, они демонстрируют уникальность, новый подход к творческому мышлению. Они имеют свой взгляд на вещи.

Говорят, «Черный Квадрат»  может нарисовать каждый (поэтому и есть утверждение, что все гениальное простое), но только Малевич создал его. В этом и заключается его гениальность, так как гении создают нечто новое, а талантливые личности хорошо разбираются в своей специальности.

Нельзя не сказать, что гениев – единицы, которые создали нечто для развития качества жизни, их редко кто понимает, в принципе, как и талантливых.

Многие творческие и гениальные люди были закованы в цепи алкоголя и наркомании. Также у некоторых были психологические заболевания.

Зачастую основная часть общества  не принимает талантливых людей или идеи гениев, так как считают их сумасшедшими. Та же современная поэзия или живопись, которая относится к талантливости, не принимается обществом, ибо оно не всегда понимает смысл, а логика этом такова: если что-то отклоняется от нормы, то значит это бред.

Даже наших всеми любимых классиков мало кто понимает.

Иногда люди пытаются повторить профессионалов, своих кумиров, тем самым губя свой талант.

Шопенгауэр говорил, что талант – это тот, кто попадает в цели, в которые другие попасть не могут, а гений – тот, кто попадает в цели, которые никто не видит.

Бути самим собою — найголовніше

ривіт, тихий, чаруючий ледь чутними розмовами з самим собою, Миколаїв. Після недовгої розлуки я зрозуміла, наскільки ти по-своєму цікавий і затишний.

Побувавши в шумному, наповненому купою творінь, Києві, я скучила за твоїми просторими вуличками і дощовими, теплими днями, коли можна прогулятися по історичних місцях.

In every town different people, different features, whether they are pleasant or not, but it is an individuality of that or other city.

Ти — місто, крізь яке пробігають сотні людей, уникаючи хвилі часу, щоб побачити щось більше в тобі. Деякі люди не бачать нічого й нікого, окрім себе, тому відгукуються негативно про тебе, місто Корабелів. Але ти не звертай на них уваги,  деякі не хочуть познайомитися з тобою ближче.

I love your air in suburban areas and at home. Хочу побажати реконструкції будинків, які тиснуть на тебе, руйнуючись потихеньку. А для цього тобі потрібні чуйні люди, готові допомогти в тому, щоб ти став безпечнішим.

Хотілося б, щоб повітря  пляжу «Стрілка» залишалося таким же морським, наповненим свободою.

Нехай Вітовський район, твій найближчий сусід, процвітає своїми неповторними полями з соняшниками, котрі зливаються з голубим небом.

What you are missing, my dear city? Дороги… Зараз небайдужі жителі допомагають у тому, щоб твоє зовнішнє здоров’я було в порядку. Бажаю тобі не тільки розвиватися, але бути енергетично сильним і незалежним.

Інколи тебе називають в’язким болотом, but you don’t believe them. Люди допоможуть тобі врятуватися від розбитих доріг, нестачі фінансів на відновлення історичних місць та банальних будівель. 

Бажаю, щоб Корабельний район, твоя невід’ємна частина, освітлював  вулиці ліхтарями, завдяки яким стане трішки безпечніше.

Бажаю, щоб твої темно-зелені ліси, охоплені бездонними і таємничими зірками, також солодко дрімали під час ночі, а побачивши сонце , прокидалися, граючись ніжними променями, пробиваючись крізь вершини лісу.

В твоїх куточках є і недоброзичливці, які безсоромно псують  твій вигляд. Нехай таких людей стає менше.

Нехай люди, котрі йдуть в міську владу, не на словах вибудовують прозорі стосунки що до твоїх земельних ресурсів, також важливо  викоренити корупційні схеми та впровадити справедливість.

Моє, повне історії, місто, бажаю тобі любові від толерантних громадян, які з усією своєю повагою будуть стежити за твоїм благоустроєм, безпекою. Звичайно ж, не менш важливе і культурне наповнення людей, що живуть в твоїх просторах. Саме тому тобі, як поетичному і творчому місту конче потрібні люди, готові зайнятися культурою. Адже в тобі безліч цікавих споруд, в котрих розташовуються гуртки та секції. Музеї, театри, пам’ятники. Той же кінотеатр під відкритим  небом, що знаходиться в Корабельному районі. Це місце, яке чарує однією своєю ідеєю,  місце, в яке можуть прийти добрі друзі дивитися фільми та закохані пари: молоді або випробувані часом.

Тобі багато чого треба. Ти, як і інші міста, не стоїш на місці і рухаєшся разом з людьми, часом, новітніми технологіями.

Багато міст робили помилки, задивляючись на інші.  Але ти – не такий. Be yourself — the most important thing. 

Віта Антоненко,

14% населения Украины задействовано в волонтерской деятельности. Готовность оказывать финансовую помощь различным слоям общества сократилась из-за ухудшения экономической ситуации в украинских семьях. Самые распространенные пожертвования переводятся через благотворительные копилки, а менее — переводы процентов от зарплаты. Есть один из самых основных видов пожертвований — помощь онкобольным детям или, вообще, тем, кто имеет сложные заболевания, в лечение которых входит дорогостоящая операция заграницей. Последние три года основным вкладом в помощь нуждающимся являются пожертвования служащим в украинской армии, их семьям. В 2016 году это 31%, что сравнительно мало по сравнению с 2015, когда процент составлял 77.

Но, как известно, в таком благородном деле, как благотворительность, существуют и мошенники, которые якобы собирают на церковь, например. Как известно, церковь не платит налоги государству за свою площадь, соответственно, не получает никакой помощи. Поэтому и держится церковь исключительно на пожертвованиях, а, как известно, они огромные. Вот и зарабатывают, в основном, на доверчивых христианах. Правоохранительные органы следят не качественно за всем этим, из-за чего люди и не имеют желания участвовать в благотворительности, ибо существует недоверие к фондам, которые указывают номера счетов. Да и финансы тоже, разумеется, влияют на данный момент.
Раннее, 18 августа, проходил концерт-ярмарка , посвященный сбору средств воину АТО Семенюку Ивану. Он пошел на фронт, скрыв тяжелую болезнь, после демобилизации болезнь обострилась.
Организаторами данного мероприятия выступил Гололобов С.Н. (заведующий сектором культуры Витовской РГА), общественная организация инвалидов воинов АТО.
Такие организаторы должны быть примером для остальных.

К счастью, в нынешнем году в Николаеве начала процветать помощь нуждающимся благодаря губернатору города.

Надеюсь, что благотворительные вклады граждан больше не будут так сильно опасаться мошенников, а будут тщательно проверять то место, куда они отдают свои средства.

Антоненко Вита,

DSC_6469

Первое сентября СОШ№25 уже отметила в Медийной Школе

Первое сентября СОШ№25 уже отметила в Медийной Школе

Об этом вещает Вита Антоненко.

Сегодня, 1 сентября, в школе состоялось величайшее событие – открытие школьных дверей для всех учеников Николаевской общеобразовательной школы №25 и пополнение новыми учениками – первоклассниками. Образование в целом всегда являлось неотъемлемой частью в становлении развития каждого. В нашем городе, а особо в нашей школе, выводят систему образования на новый, качественный уровень. От учеников, которые сейчас сидят за партами, зависит экономическое, культурное, медийное будущее страны. Сегодня школа радостно приняла главных виновников осеннего праздника. Старшеклассники за ручку с новичками прошли через поднятые вышитые рушники. Их учителем стала самая молодая и заботливая Андреева Юлия Александровна. На первом звонке присутствовал депутат городского совета Сергей Шульгач, а после дня Знаний поделился своими впечатлениями:

— «Первое сентября – это семейный праздник детства, надежд. Желаю директору, чтобы новые реформы хорошо освоились в школе, медиа-журналистика стала неотъемлемой частью школьной жизни, а учителям — хорошего настроения, тогда дети будут ближе к ним».

Также он отметил, что, зайдя в холл, его привлекла речь Анжелы Ивановны с экрана нашего школьного телевидения и что такие проекты нужно расширять, тем самым повысят интерес родителей к этой школе. И похвалил директора школы за хорошо организованное первое сентября.

А его напутствием для всех нас было:

— «Всем мирного неба над головой и процветающей Украины». Уложившись в получасовые рамки, у организаторов и учеников получилось соединить в одном сценарии всю суть. Огромную благодарность родители выразили тем, кто участвовал в организации линейки. Каникулы кончились, для каждого лето прошло со своей скоростью, кто-то успел отдохнуть, а кому-то и года не хватило бы на отдых. И учителя, и ученики тщательно подготовились к новому учебному году. Разрисованная в багровые, желтые, оранжевые краски осень принесла в Николаев праздник, который объединяет всю школьную семью. Изюминкой праздника стал выход казака в национальной одежде, который, разворачивая писаную грамоту, зачитывал текст, специально написанный ко дню Первого звонка.

После речи, что учеба в школе – это не всегда мёд, иногда у неё бывает вкус горчицы, первоклассники приняли сладкий каравай. С поздравительными словами ко всем жителям страны Знаний во время торжественной линейки обратилась директор Пиляева Анжела Ивановна. После чего с песней «Україна – це ти, Україна – це я» выступила Шквара Дарина. Вслед за этим слово дали старшеклассникам, которые сказали много хороших слов. Девятиклассники вручили подарки от народного депутата Украина Бориса Козыря.

И, торжественно, как добрый обычай, открыли новый учебный год звоночком, который дают ученик старшего класса и ученица самого младшего. На такой трогательной ноте линейка, посвященная началу 2017-2018 учебного года, закончилась.

Улыбающиеся дети, довольные родители, и не измученное руководство школы – вот то, чем мне запомнилось первое сентября нового учебного года в моей любимой СОШ№25.

Всем счастливой и удачной учебы. Только послушных и любопытных учеников, дорогие учителя! Добра, мира и удачи, родители!

тематический концерт в рамках празднования 80-летия Николаевской области

1 июля, в субботу, в НАХРДТ состоялся тематический концерт в рамках празднования 80-летия Николаевской области.
Вначале был перформанс известного Антона Романова, автора «Сцены».
— «Перформанс «Сцена» це спроба відчути пульс і дихання простору для театру, спроба знайти кордони між уявним і справжнім, спроба пошуку місця для театра в театрі» — рассказывает автор.
Действительно было интересно наблюдать данную постановку. Огромная благодарность автору.
Своим впечатлением о концерте с нашей редакцией поделился заведующий сектором культуры Витовской РГА Гололобов С.М.
— «80-летие Николаевщины – знаковое событие для каждого жителя области. Необычайно приятно, что НАХРДТ продемонстрировал интереснейшие параллели развития области и театра. Особыми словами благодарности хотелось бы отметить работу Мирзоян К.А. в плане подобранного музыкального материала и вокальной подготовки актеров. Искренне надеемся, что впереди и у области, и у театра, и у каждого из нас – мирное небо и дальнейшее процветание».
Выражаем искреннюю благодарность заведующей музыкальной части театра, директору Витовского РОМЦ Екатерина Мирзоян за музыкальную подготовку мероприятия и песенное мастерство актеров.
Также свою благодарность выразил депутат горсовета Владислав Ентин Артему Свистуну, Екатерине Мирзоян и Виктору Смирнову за прекрасную постановку и проведение торжества.
Артем Свистун подчеркнул, что на сцене присутствует упоминание тех людей, тех деятелей на сцене русского театра.
Во время интервью директор НАХРДТ выразил огромную благодарность Марине Васильевой, которая подбирала и музыкальный материал, и заметки. И Екатерине Мирзоян:
— «Это был такой синтез двух молодых, очаровательных руководителей».
Начало положил танец от шоу-балета «Феерия» под названием «Маски».
Все пришедшие пришли насладиться древнейшим видом искусства, где вместе с маской и артистами в зрительном зале смеются и плачут зрители – ТЕАТРОМ.
В этом году, 22 сентября, Николаевской области исполняется 8- лет. И до чего же приятно осознавать, что все эти года Николаевский российский театр был частью множества событий, вместе со всеми, кто гордо называет себя жителями Николаевщины. Частью тех, кто разделял и радость, и трудности, которые выпадали на общую судьбу.
Ведущие предложили сделать небольшое путешествие в прошлое. И начали с 1935 года…
3 января Президиум Николаевского горсовета издал постановление об организации в Николаеве стационарного театра:
— «Так в нашем замечательном здании, которое было построено ещё в далеком 1881 году, появилась постоянна труппа» — рассказывает Марина Васильева.
Что же было? В помещении театра работали различные гастрольные театральные коллективы, отдельные знаменитые исполнители – Мария Заньковецкая, Иван Карпенко-Карий, Михаил Старицкий, Федор Шаляпин, Вера Комисаржевская, Михаил Щепкин, Мария Ермолаева.
В 1937-м году была образована Николаевская область, её выделили из Одесской, и она зажила своей жизнью, обрела за долгие годы самостоятельности свой неподражаемый колорит, свои традиции, как добрая и заботливая мать вскормила и вырастила талантливых и известных на всю страну людей.
Ведущие предложили пофантазировать и предположили, если бы в 1937-м году день рождение праздновалось так же торжественно и творчески, как сегодня, кого бы из тогдашних звезд пригласили бы выступать на площадь.
Были предположения об Иване Козловском, Александре Вертинском.
Но, версии были неправильны. Ответ из зала «Леонид Утёсов» — был верным.
И начали играть первые аккорды.
Звучала песня «Сердце, тебе не хочется покоя».
Эта песня полюбилась советскому труженику после появления на экранах фильма «Веселые ребята» в 1934 году. Впрочем, хитами стали практически все песни из этого фильма: «Нам песня строить и жить помогает», «Тюх, тюх, разгорелся наш утюг…».
37-й год – время доносов, репрессий, расстрелов. Театр, як никакое другое искусство, близкое к жизни, стремящееся отобразить его её настоящие реалии обращается к драмам классиков, которые отображают быт советского человека, военные драмы. В афише 1937-го года появляется «Гроза» Островского, «Дети солнца» Горького, «Земля» Верты, «Слава» Гусева.
Роковые сороковые… Своё десятилетие Николаевская область, а вместе с ней и Николаевский русский театр, отметят уже после войны. В новеньком, отстроенном после пожара здании. Позади – страшные годы лишений и веры в победу, оккупация города немецко-фашистскими войсками… В репертуаре театра – спектакли, созданные в эвакуации на Урале, в городе Алапаевск Свердловской области, перенесенные на большую сцену родного театра. На концертах звучат новые песни на военную тематику, написанные уже после Победы.
После рассказов ведущих об истории, следовала песня «Первом делом самолеты».
— «Первым делом – самолеты! Находясь в эвакуации, наш театральный коллектив собрал средства на постройку самолета «Николаевский театр Чкалова», — рассказывает ведущая, — Театр тогда носил имя знаменитого советского летчика, с 1939-го вплоть до 1996-го»
Впрочем, до сих пор российский театр многие по старинке называют «Театром Чкалова».
Вспомнили и Амвросия Бучму, посвятившего, хоть и малую, но долю своей жизни николаевцам и сему театру.
После этого выступали А. Аркавенко и Д. Шах с песней «Украдене щастя».
Ведущие отметили, что своё 30-летие область отпразднует в 1967-м. В областных архивах хранятся видеозаписи телесюжетов тех лет: рабочие строят, пекари пекут, на сцене театра потрясает зрителя накалом страстей спектакль «Мария Стюарт» Фдридриха Шиллера, а в свободное от спектаклей время…
По сцене и зрительном зале, как по подиуму, ходят модели, демонстрируя новые модные прически и платья… На мероприятия, которые презентовали достижения тогдашней сферы услуг простые советские работники превращались на настоящих королев красоты.
И, отталкиваясь от последнего слова, участники и гости смогли прослушать песню «Королева красоты», исполнители Дмитрий Мисанчук с шоу-балетом «Феерия».
А после этого «Эй, моряк», исполнители А. Шампура, А. Мезенцева + шоу-балет «Феерия».
Вокалистами на данном мероприятии выступали:
Денис Потрепаев, Денис Мисанчук, Александра Шамшура, Анастасия Мезенцева, Александр Лукин.
Прекрасные ведущие: Марина Васильева и Евгений Олейник.
Художественными руководителями проекта был – Артем Свистун.
Ассистентом руководителя – Марина Васильева.
Художник по костюмам – Ирина Хаитова.
Список участников летней театральной школы, которые получили сертификаты:
1. Олена Вартанян – художній керівник і режисер народного дитячого театру «Сорванцы» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості
2. Юлія Шевченко – учасниця театру слова «Дарунок неба» смт.Воскресенське
3. Анастасія Уклеіна — учасниця театру слова «Дарунок неба» смт.Воскресенське
4. Іван Запорожченко учасник театру слова «Дарунок неба» смт.Воскресенське
5. Марія Чипенко — учасниця театру слова «Дарунок неба» смт.Воскресенське
6. Данило Колесник — учасник театру слова «Дарунок неба» м.Обухів, Київська обл
7. Антон Соколов – учасник молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
8. Оксана Старієнко – учасниця молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
9. Лоліта Сичова — молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
10. Євгеній Блюменфельд – художній керівник молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
11. Максим Сверлович – учасник молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
12. Дар’я Рогалевич – учасниця молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
13. Софія Рогалевич – учасниця молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
14. Катерина Зуєва – учасниця молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
15. Андрій Галенчик – учасник молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
16. Анна Давидова – учасниця молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
17. Анна Булгакова – учасниця молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
18. Максим Зайцев – учасник молодіжного народного театру «СТУК» м.Миколаїв
19. Єлізавета Усач – режисер, директор театру «Presenza» м.Вінниця
20. Анастасія Бондар – акторка, арт-менеджер театру «Presenza» м.Вінниця
21. Лариса Мармітко – акторка, художник по костюмах театру «Presenza» м.Вінниця
22. Карина Рябошапко – хореограф театру «Presenza» м.Вінниця
23. Марина Лєбєдєва – режисер театру-студії «SPLASH» м.Київ
24. Поліна Коробейник — режисер театру-студії «SPLASH» м.Київ
25. Валерія Брянська – артистка театру-студії «SPLASH» м.Київ
26. Катерина Кабакова – артистка театру-студії «SPLASH» м.Київ
27. Олена Зінчук – керівник зразкового художнього колективу «Музично-театральна студія Рандеву» будинку дитячої та юнацької творчості «Тоніка» м.Одеса
28. Надія Бражникова – художній кервник народного театру «Лімпопо» м.Лисичанськ
29. Ірина Кабанова – художній керівник зразкової дитячої театральної студії «Арлекин» м.Лисичанськ
30. Ірина Пак – директор-художній керівник театру танцю «Ритми планети» ім.Василя Пака м.Миколаїв
31. Лідія Руденко – учасниця альтернативного театру «Арт-клас» м.Миколаїв
32. Лідія Казакова – студентка 2 курсу Миколаївського державного вищого музичного училища м.Миколаїв
33. Людмила Павліщева – викладач по класу гітари дитячої музичної школи №5
34. Ірина Щербакова
35. Ангеліна Король м.Миколаїв.
Николаев с теплотой и предвкушением чего-то нового ожидает 24-28 июня в следующем году их приезда.
До новых встреч!

Прощай, «Зоряный шанс»

Прощай, «Зоряный шанс»

В пятницу, 16 июня, состоялся праздник закрытия лагерного сезона в Детском Центре Корабельного района г. Николаева. Ведущие мероприятия Мария Михайлова и Ольга Панина мастерски подошли к его проведению. Каждый отряд презентовал себя, показывая достижения. Перемежался концерт номерами вокального ансамбля «Зоряниця». Юные вокалистки пели под бурные аплодисменты присутствующих в зале.

Во время этого мероприятия проходили флешмобы. Их суть заключалась в том, чтобы дети повторяли движения, которые им показывали. Танц-пол «зажигали» все отряды. Кроме того, ведущие концерта вовлекали детей в коллективные танцы, показывая им оригинальные движения. То есть, натанцевались все на заключительном празднике.

Были и сольные выступления. Юная певица София Полупанова исполнила песню «Как-то раз в декабре» из американского мультипликационного фильма «Анастасия». Бурными овациями сопровождали зрители современный эстрадный танец Анастасия Маркобчук.

Также присутствующие увидели на большом экране презентацию, где была показа своеобразная история всех отрядов лагеря. Зрители, а это дети, отдыхавшие в «Зоряном шансе», по ярким фото вспомнили, как веселились, играли, пели, танцевали и отдыхали. Все ребята такие веселые и милые, озорные и шальные.

В конце была дискотека, во время которой танцевали даже взрослые.

Вита Антоненко,
воспитанница кружка «Школа журналистики» ДЦ Корабельного района
г. Николаева.

НА ВІТОВЩИНІ ВІДБУЛАСЬ НАДЗВИЧАЙНО-ГРАНДІОЗНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА «ЩО? ДЕ? КОЛИ?»

Серед працівників сфери культури Вітовського району 16 червня 2017 року в Миколаївській науково-педагогічній бібліотеці відбулася соціокультурна інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?».
Видовищний захід відбувся за ініціативи та організації завідуючого сектору культури Вітовської РДА Гололобова Сергія Миколайовича та директора Вітовського районного організаційно-методичного центру Мірзоян Катерини Олександрівни.
Працівники Вітовського РОМЦ допомогли учасникам інтелектуальної гри у підборі назв та девізів команд, виготовили їх рекламну атрибутику – емблеми та краватки з логотипами.
З метою популяризації декоративно-прикладного мистецтва Вітовського району, на заході була представлена виставка декоративно-ужиткового мистецтва народних майстринь Вітовщини Наталі Феник (провідного методиста Вітовського РОМЦ), яка представила кошик-хороводник «Явір та Калина», експозицію обрядових і обережних ляльок-мотанок та Олени Лементар (завідуючої Михайло-Ларинським сільським клубом), яка продемонструвала своє вміння складати з кісточок риби цілі картини.
Провела інтелектуальний турнір керівник клубу інтелектуальних ігор МКУ ім. П.Орлика Макаронова Т.О.
У змаганні, де найнеобхіднішою якістю була ерудиція, взяло участь шість команд, що складалися з працівників культури Вітовського району: директори дитячих музичних шкіл, Будинків культури, завідуючі сільських клубів, керівники творчих колективів та любительських об’єднань тощо.
6 команд 20 раундів боролися за звання найрозумнішої. За час гри працівники культури відповіли на безліч питань з теми: «Культурна спадщина України та Європи».
Чудові музичні паузи заповнював блискучий музикант, який відчуває музику зсередини — Левон Мірзоян.
Не менш цікавою була пауза, в якій методист Вітовського РОМЦ Феник Налаля розповідала про деякі ляльки-мотанки, які використовували наші предки не тільки у обрядах, а у повсякденному житті.
Всі учасники отримали пам’ятні призи у вигляді соків, які за ініціативи С.М.Гололобова надало підприємство Вітовського району «Сандора» (кер. Жуков В.П.). Меценатом прекрасного інтелектуального заходу виступив й підприємець Вітовщини Валієв Р.Р. Від імені працівників культури виражаємо щиру вдячність даним спонсорам та меценатам за їх допомогу.
Чудово та професійно виконали свою роботу журі: завідуючий сектору культури Вітовської РДА Гололобов С.М., директор Вітовського РОМЦ Мірзоян К. О., в.о. директора науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва Картузов К.М.
Під час гри відбувалася телевізійна зйомка заходу командою професіоналів телеканалу телеканалу «ТАК-ТV».
Одна із учасниць заходу, директор Воскресенського Будинку культури Олеся Риколенко поділилася своїм враженням: «Очікуючи на захід, нас зацікавило коло спілкування. Надзвичайно часто ми збираємося усіма керівниками закладів культури Вітовського району для вирішення проблемних питань та конструктивного дозвілля. І даний захід – це ще одна цеглина у будинок нашої дружньої роботи та взаєморозуміння, яка безпосередньо йде на користь сфері культури Вітовського району».