Реформування системи державних інформаційних реєстрів з впровадженням біометричного паспорту як основи інтеграційних процесів в Україні

30 липня 2015 року, в приміщенні Української міжбанківської валютної біржі, відбувся круглий стіл з питань впровадження в Україні внутрішнього біометричного паспорта. Організатором події виступив Український Кредитно-Баківський Союз.

В круглому столі прийняли участь більше 70 представників керівництва державних служб, що займаються впровадженням біометричного електронного паспорту, налагодженням його обслуговування і використання, банкіри, депутати ВРУ, експерти з сучасних технологій ідентифікації, журналісти ділових видань, інформаційних агенцій і телебачення.

Серед державних інституцій прийняли участь представники Адміністрації Президента України, Державної міграційної служби, НБУ, Поліграфкомбінату, МВС, СБУ, Міністерства юстиції, ДП “Національні інформаційні системи”, ДП «Українські спеціальні системи», Управління центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, Державного реєстру виборців України, ДП “Держінформресурс”, Державного агентства з питань електронного урядування , Фіскальної служби, Пенсійного фонду України, Уповноваженого по правам людини при ВРУ, депутати ВРУ.

Відкрила роботу круглого столу Голова УКБС пані Галина Оліфер. У привітальному слові пані Галина подякувала Голову УМБВ пана Анатолія Гулея за забезпечення приміщенням для проведення заходу і всіх учасників круглого столу. Банківська система є одним з головних бенефіціарів щодо використання державного ідентифікаційного документу з електронним підписом, успішне впровадження якого є запорукою надійної ідентифікації клієнтів банків для надання широкого спектру банківських послуг, як в приміщенні банку, так і за допомогою віддаленого обслуговування. Використання успішного міжнародного досвіду впровадження біометричного паспорту, зокрема досвіду Естонії, дасть можливість громадянам не тільки отримувати якісні банківські послуги, а й одержувати широкий спектр послуг від державних інституцій, для чого необхідно налагодити взаємозв’язок між державними реєстрами, в чому і полягає одна з основних державних задач. Пані Галина підкреслила, що в залі присутні фахівці майже всіх державних служб, що мають впроваджувати зазначене обслуговування громадян з використанням єдиного ідентифікатора, а також експерти і фахівці, які володіють сучасними технологіями ідентифікації і налагодження державної системи обслуговування, згідно міжнародних стандартів. Діяльність державних служб і інституцій, залучених до впровадження і обслуговування громадянського паспорту, регулюється профільними законами і підзаконними актами та обмежена виконанням визначених Законом функцій. Успіх і ефективність впровадження громадського паспорту залежить від узгодженої взаємодії великої кількості державних служб і інституцій, представників фінансових установ і бізнесу, при цьому ні одна з державних служб не має достатньої компетенції і повноважень виконувати функції координатора проекту між всіма учасниками. Також на координацію проекту не виділено бюджетних коштів. Тому УКБС як громадська організація, виступив з ініціативою щодо налагодження приватно-державного партнерства, обміну позитивним міжнародним досвідом впровадження громадського біометричного паспорту з ЕЦП. Банки при наданні фінансових послуг, оцінці кредитоспроможності і ідентифікації своїх клієнтів, підтвердженні їх майнового і цивільного стану мають справу з усіма державними службами, залученими до впровадження, обслуговування і використання громадського біометричного паспорту. Тому саме банки мають відповідних фахівців і експертів для сприяння успішній міжвідомчій взаємодії у забезпеченні зазначеного приватно-державного партнерства.

Координатор питання впровадження внутрішнього біометричного паспорту від УКБС к.е.н. Євген Невмержицький надав слово керівнику підрозділу центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України пану Юрію Козлову, який зробив доповідь щодо інтегрованих сервісів електронної ідентифікації в системах електронного урядування. Пан Юрій зазначив основні державні інституції, які є користувачами єдиного ідентифікатора фізичних осіб, яким буде виступати біометричний паспорт, а саме: Державна міграційна служба, фіскальна служба, Державне агентство з питань електронного урядування України, Пенсійний фонд, Центральна виборча комісія, Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство оборони, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я та Міністерство юстиції України. У презентації було надано модель інфраструктури електронної ідентифікації, визначено суб’єктів взаємодії, склад системи, порядок електронної взаємодії єдиних та державних реєстрів під час звернень до суб’єктів надання адміністративних послуг і проведення ідентифікації онлайн, а також надана схема автентифікації через Інтернет користувачів банківських установ. Пан Юрій Козлов продемонстрував, що фахівці і експерти Міністерства юстиції мають всебічне розуміння провідного світового досвіду у налагодженні сучасних систем користування єдиним ідентифікатором громадян за допомогою біометричного паспорту, але розуміння технічних питань не вистачає для успішного налагодження роботи і взаємодії всіх зазначених державних інституцій, для чого необхідні зміни до законодавства, координація роботи з профільними комітетами ВРУ і, відповідно, з головними бенефіціарами користування державним ідентифікаційним інструментом — банківськими установами. Тому пан Юрій Козлов підтримав приватно- державне партнерство у вирішенні зазначених питань. Головною проблемою, яку треба вирішити, пан Козлов зазначив так — відсутність єдиного ідентифікатора фізичної особи в базових реєстрах, що містять інформацію про громадян України. Наслідком цього є юридичні та технологічні перепони при наданні адміністративних послуг, що є причиною корупції і стримання економічних процесів у державі. Рішення цієї проблеми полягає у присвоєнні єдиного ідентифікатора фізичної особи та внесення його до базових реєстрів. Ефект від впровадження полягатиме у створенні умов для підвищення якості надання адміністративних послуг, у тому числі — в електронній формі, що має стати технологічною основою для випуску повнофункціонального електронного посвідчення громадянина України.

Голова Державної Міграційної служби пан Андрій Кузьміч у своєму виступі розповів про задачі служби, як основного оператора електронних даних паспортів громадян України, і підтримав державно- приватне партнерство при виконанні завдань Кабінету міністрів України щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм у вигляді пластикової картки, який має бути запроваджено з 1 січня 2016 року.

Експерт з питань ідентифікації електронних технологій генеральний директор підприємства «Пластик Карта» пан Костянтин Куклев поділився досвідом найбільшого українського підприємства — виробником як банківських, так і ідентифікаційних карток з чіповими технологіями і власною операційною системою, яка розроблена для використання на чіпі, що вмонтовується в картку. Протягом своєї історії, підприємство поставило біля 1000 фінансовим установам більше мільярду пластикових карток в 15 країнах світу. Підприємство має сертифікацію платіжних систем VISA і Master Card, враховуючи EMV, Pay Pass, Pay Wave, EMV MasterCard M/Chip, VISA VSDC на платформі Native. З 2003 року підприємство має міжнародний сертифікат ISO 9001:2000 (TUV) і ресертифіковано згідно ISO 9001:2008. Технології підприємства використовуються у соціальній картці киянина, яка представляє собою екосистему з підключенням до адміністративних державних послуг, зокрема, надання державних пільг, можливістю оплати в торгівельній мережі, отримання банківських послуг, сплати громадського транспорту тощо. Підприємство має досвід емісії ідентифікаційних карток (емітовано більше 500 000 ідентифікаційних студентських карток з вмонтованим чіпом, згідно міжнародного сертифікату ISO 14443). Зокрема, студентська ідентифікаційна картка з чіпом, емітована підприємством, може використовуватись як ідентифікаційний засіб, для оплати за навчання, отримання стипендії, здійснення банківських послуг, пільгового проїзду у метро. Таким чином, технології українського національного підприємства можуть бути використані при виробництві і обслуговуванні біометричного паспорту громадянина України, що зекономить державі значні бюджетні кошти, при найвищій якості, згідно світових стандартів.

Голова Правління ПІН Банку пан Олег Малкін розповів про електронні технології ідентифікації клієнтів, які використовуються вже сьогодні. Зараз існують штучні обмеження, згідно встановлених регулятором правил, які полягають у тому, що кожний банк має обов’язково робити власну ідентифікацію клієнта. При вкладенні будь якого договору, що містить істотні умови, клієнт зобов’язаний приходити в банк для підпису, при кожній зміні даних в клієнтських документах, клієнт також має приходити до банку. Такі заходи не додають безпеки банківським операціям і вимагають додаткових витрат, як з боку банку, так і клієнту. При запровадженні єдиного державного ідентифікатора, вмонтованого в біометричний паспорт громадянина, і встановленні системи обслуговування, згідно міжнародному досвіду, і клієнти, і банки зможуть економити значні кошти при наданні і отриманні банківських послуг. Бачення пана Олега Малкіна цілком збігається з баченням представника МЮУ Юрія Козлова. А саме, має бути запроваджено єдиний державний центр ідентифікації та верифікації клієнтських даних, що занесені у біометричному паспорті громадянина України, завдяки чому можна буде ідентифікувати клієнтів, згідно вимогам Національного банку, при цьому, отримувати дані за згодою і розпорядженням клієнту з державних реєстрів, а саме, Міністерства внутрішніх справ (посвідчення водія, довідки про судимість, арешти, реєстрацію транспортних засобів, штрафи, інше), Державної фіскальної служби, бюро кредитних історій, нотаріусів (реєстри нерухомого майна, діючі довіреності, інше), підприємства ЖКГ, операторів мобільного зв’язку, дані пенсійного фонду та з інших джерел, що зможуть використовувати єдиний ідентифікатор.

Пан Малкін зазначив принцип win-win стратегії, коли переваги мають всі:

— держава: зменшення готівкових коштів в обороті, спрощення контролю над оборотом безготівкових коштів, вирішення ряду питань проведення фіскальної політики;

— клієнти: зменшення витрат часу на обслуговування у банку, відсутність необхідності актуалізації документів (відбувається автоматично), вільний і спрощений вибір банківської установи для обслуговування, зменшення банківських витрат і підвищення якості обслуговування;

— банки: зменшення документообігу та забезпечення прозорої ідентифікації клієнтів в режимі реального часу, перенесення більшості операцій в онлайн, підвищення безпеки операцій і зменшення витрат на обслуговування.

В масштабах всієї держави такі переваги дадуть економію в десятки мільярдів гривень і нададуть значний поштовх для проведення євроінтеграційних реформ, економічної стабілізації і подальшого зростання.

Експерт Держагентства з питань електронного урядування та ексрадник Міністра економічного розвитку України пані Яніка Мерило прийняла участь у круглому столі зі Львова по скайпу. Пані Яніка розповіла про успішний досвід Естонії у впровадженні електронного біометричного паспорту. Одними з головних складових успіху впровадження електронної ідентифікаційної картки громадянина Яніка назвала обов’язковість отримання документу і широке залучення банків до популяризації електронного засобу ідентифікації. Тобто, громадянам і клієнтам банків одразу продемонстрували його безперечну корисність і переваги користування, що швидко оцінили більше 90 відсотків громадян. Пані Яніка з радістю запропонувала передати досвід успішного впровадження паспорту з електронним носієм українським учасникам процесу, як залученим державним службам, так і представникам банків і бізнесу. Яніка підкреслила, що необхідною складовою успіху впровадження є використання електронного ідентифікатора громадянина державними реєстрами і його функціональне навантаження, тобто використання для отримання державних адміністративних послуг. Держава у партнерстві з представниками банків і бізнесу спільно мають створити екосистему обслуговування і використання документу, для чого необхідні відповідні зміни у законодавстві.

Народний депутат Антон Геращенко висловив свою власно підтримку використанню позитивного досвіду Естонії при впровадженні біометричного паспорту в Україні.

Висновок: проведений круглий стіл продемонстрував, що в Україні присутні всі складові для успішного впровадження біометричного паспорту громадянина і виконання завдань Кабінету міністрів України щодо підготовки його видачі на початку 2016 року. Для цього головними складовими є зміни у законодавстві щодо використання електронного державного ідентифікатора державними реєстрами, для надання адміністративних послуг і доступу до інформації цих реєстрів за його допомогою, проведення прозорих тендерів на придбання технологій біометричного паспорту, з контролем за їх проведенням з боку громадськості, залучення банків до використання даного ідентифікаційного документу при наданні банківських послуг, що одразу продемонструє його функціональність і зручність.

Реформування системи державних інформаційних реєстрів з впровадженням біометричного паспорту як основи інтеграційних процесів в Україні: 2 комментария

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>