Архив за месяц: Ноябрь 2021

Європа незадоволена тиском на ЗМІ в Україні

orig-original-1577357383

Представник з питань свободи ЗМІ Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Тереза Рібейро 25 листопада представила свій звіт Постійній раді. У ньому висловлена заклопотаність через санкції, які влада України вводить проти медіа.
«Що стосується України, то я висловила заклопотаність у зв’язку з практикою застосування санкцій, які негативно позначаються на роботі ЗМІ та журналістів», – йдеться в документі.
Раніше, під час громадських слухань в Національній Спілці Журналістів України представник посольства Німеччини в Києві Лукас Бьом також негативно висловився про методи нашої влади при роботі з пресою: «дії держави по відношенню до українських ЗМІ повинні бути не тільки пропорційними, а й заснованими на верховенстві права». Він підкреслив, В Україні, як і в деяких інших країнах світу, трапляються фізичні розправи над журналістами. Як приклад дипломат навів вбивство Павла Шеремета. «Безкарність за такі злочини неприйнятна з точки зору права, оскільки почуття незахищеності серед журналістів ще більше пригнічує свободу преси», — сказав він.
Практика тиску влади на свободу слова глибоко вкоренилася в українській політичній системі. Тиск і погрози фізичної розправи з боку праворадикальних організацій, на які не реагує влада і не забезпечує безпеку преси – це те, з чим рано чи пізно стикається кожен журналіст. Тільки за 11 місяців поточного в Україні сталося 64 інциденти із застосуванням сили до співробітників ЗМІ при виконанні ними професійної діяльності.
У 2021 році до зачистки інформаційного поля країни підключилася і Рада національної безпеки і оборони. Припинено діяльність трьох телеканалів «112 Україна«, NEWSONE, ZIK,» Першого Незалежного«, а також інтернет-видань» країна «і «Шарий.net». згодом ці санкції були жорстко розкритиковані-як юристами, так і правозахисниками, включаючи представників ООН і ОБСЄ, а також журналістських організацій.
Сформована система тиску на журналістів з боку влади, а тепер і застосування санкцій проти ЗМІ в Україні, загрожує повним зникненням незалежних видань і телеканалів. На жаль, на заклопотаність наших європейських партнерів Київ давно перестав звертати увагу, тому надії на зміну ситуації примарні.

Імітація бурхливої діяльності

87870688

Ось уже два тижні як з-за океану чи не щодня приходять новини про» надзвичайну стурбованість » Сполучених Штатів підозрілими діями російської армії поблизу українських кордонів. Реакція представників української влади і спецслужб, м’яко кажучи, викликає подив, а відеозвернення в.Зеленського – нові питання.
Президент хоч і підтвердив наявність біля кордонів України майже стотисячного російського війська, і навіть подякував західним партнерам за надану інформацію про скупчення ворожих сил, але при цьому запевнив, що «наші спецслужби, розвідка володіють повною інформацією», а наша армія «готова дати відсіч кому завгодно, коли завгодно і де завгодно». А ще здивувався «медіагвалту «з приводу тривожної інформації:»Ваша паніка точно не допоможе українській армії, але може стати частиною інформаційної війни противника».
Чому такий шум навколо пересувань російських військ біля наших кордонів підняли американці, в общем-то, зрозуміло. Після зняття основних, що блокують добудову «Північного потоку -2» санкцій, і викликаного цими рішеннями невдоволення і серед республіканців, і серед значної частини демократів, адміністрації Байдена необхідно демонструвати підтримку своєму стратегічному партнеру Україні не словом, а ділом. Тому і Державний департамент, і Пентагон вже неодноразово дали зрозуміти, що не виключають вторгнення Росії в Україну або в кінці грудня – початку січня (коли і Україна, і її західні партнери йдуть на різдвяно-новорічні канікули), або в кінці зими – початку весни наступного року, коли, як розраховують в Кремлі, Україна буде в глибокій енергетичній, економічній і політичній кризі.
Для Сполучених Штатів, стурбованих величезною купою власних проблем як внутрішніх, так і зовнішніх, «Гарячий» конфлікт в центрі Європи їм абсолютно не потрібен. Адже в разі » повторення 2014 року» їм доведеться не тільки висловлювати «крайню стурбованість», а й щось робити.
При цьому зрозуміло, воювати за Україну американці не стануть, хоча підтримувати у Банкової надію на захист продовжать. Буквально днями в рамках відродженої Комісії стратегічного партнерства Україна-США главами зовнішньополітичних відомств Дмитром Кулебою і Ентоні Блінкеном була підписана оновлена Хартія про стратегічне партнерство наших двох країн. Її зміст чітко відображає існуючі тренди нинішньої адміністрації США у ставленні до України: ми підтримуємо євроатлантичні устремління Києва і маємо намір «перешкоджати Кремлю» в його деструктивній діяльності.
Тому минулого тижня з Вашингтона прозвучало дуже багато слів підтримки Сполученими Штатами України і строгих попереджень Росії. Але питання, наскільки рішуче і до яких саме дій готові сьогодні Сполучені Штати-головний стратегічний партнер України, з порядку денного не знімається.

Голосно, але порожньо. Що написано в Хартії про стратегічне партнерство між США та Україною

11-4-scaled

10 листопада у Вашингтоні на засіданні Комісії стратегічного партнерства Україна-США під головуванням глав зовнішньополітичних відомств Дмитра Кулеби та Ентоні Блінкена відбулося підписання Хартії про стратегічне партнерство між двома країнами, яка замінить аналогічний документ 2008 року. Вони назвали його новим етапом у двосторонніх відносинах країн. Однак на ділі все виявилося не так.
Хартія свідчить-США мають намір зміцнювати співпрацю з Україною у сферах кібербезпеки, обміну розвідувальної інформації та військової взаємодії в Чорному морі. Крім того, підкреслюється, Вашингтон прихильний енергетичній безпеці України, і в цьому аспекті планує «підтримувати зусилля України стати енергетично незалежною, перейти на «чисту» економіку, провести інтеграцію в електромережу Європи, модернізувати ядерний сектор, справедливим чином відмовитися від вугілля і запобігти використанню Кремлем енергоресурсів в якості геополітичної зброї».
Однак за останнім пунктом, як з’ясувалося на спільній прес-конференції дипломатів, їхні думки розходяться. Кореспондент одного з українських телеканалів запитала глав зовнішньополітичних відомств, чи намагається, на їх погляд, Росія використовувати газ в якості політичної зброї, озвучивши версію, що Москва прагне прискорити сертифікацію побудованого «Північного потоку-2» за рахунок скорочення обсягу поставок газу в Європу.
Держсекретар США Ентоні Блінкен у відповідь заявив: «Європа стикається зі складною ситуацією у сфері енергетики. В першу чергу Росія здатна і повинна вжити заходів для пом’якшення енергетичної кризи шляхом збільшення поставок газу. У минулому ми бачили, що Росія використовувала енергоресурси в якості зброї, політичного інструменту, і ми дуже уважно стежимо за будь-якими ознаками повторення дій, які вона робила раніше».
При цьому, в жовтні США недопоставили в Європу 9 млрд кубометрів, а «Газпром», навпаки, наростив поставки більш ніж на 11 млрд.
Блінкен нагадав про спільну заяву США і Німеччини щодо «Північного потоку-2». За його словами, влада ФРН зобов’язалася зробити все можливе, щоб ясно дати зрозуміти, цей газопровід не повинен підміняти обіцяні транзитні поставки палива через Україну, а також вжити заходів, якщо Росія «спробує використовувати енергоресурси в якості зброї або зробити нові агресивні дії проти України».
Крім того, в тексті підписаної хартії йдеться – Вашингтон і Київ планують працювати над забезпеченням повної інтеграції України в європейські та євроатлантичні інститути, а також вони мають намір протистояти Росії, яка нібито «демонструє агресію». Відповідальність за військові дії на Донбасі Вашингтон і Київ як завжди покладають на Москву, прикриваючись цією тезою, абсолютно нічим не підкріпленим.
На прес-конференції Блінкен підкреслив:»ми продовжуємо підтримувати деескалацію в регіоні і дипломатичне вирішення конфлікту на сході України». При цьому держсекретар запевняє, що США продовжать надавати Києву військову допомогу – на що Конгрес за запитом Білого дому тільки в 2021 році виділив понад 400 млн доларів, – яка, зокрема, передбачає постачання летального оборонного озброєння. Також США мають намір сприяти проведенню в Україні реформ у сферах оборони і безпеки, навчанню особового складу Збройних сил, організації військових навчань.
Плани з постачання зброї Україні лише погіршать ситуацію на південному сході країни. Хочеться вірити, що американо-українські домовленості не є відступом Вашингтона від «духу Женеви» саме там американська сторона підтвердила необхідність виконання Мінських угод, Згадка яких, до слова, відсутня в Хартії. Тільки повна реалізація «Мінська» може знизити напруження на південному сході України і сприяти оздоровленню регіональної, а також глобальної безпеки.
Підводячи підсумок, Хартія про стратегічне партнерство між США і Україною, яку сторони представляють як документ, що визначає розвиток двосторонніх відносин на десятиліття вперед, по суті являє собою набір стандартних тез, що звучать з Разу в раз з вуст американських чиновників на адресу Києва.

США обрали роль для України – постійний подразник Росії

630_360_1535724983-8698

10 листопада у Вашингтоні держсекретар Ентоні Блінкен провів зустріч із українським міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Сторони провели «стратегічний діалог». Ключовою темою двосторонніх відносин Києва та Вашингтона є ще боротьба з корупцією, а також проведення подальших реформ в Україні, темп яких не влаштовує західних партнерів. «Ми продовжимо реформу з метою деолігархізації України. Ми хочемо, щоб жодні особисті інтереси не впливали на українську політику, українську економіку, українське суспільство», – відповів Кулеба. Також за підсумком зустрічі адміністрація Білого дому за підтримки Держдепартаменту продовжить активну роботу з Конгресом для забезпечення подальшого надання військової допомоги Україні. «Ми працюватимемо з конгресом, щоб гарантувати продовження постачання систем, яких потребує Україна, включаючи летальне оборонне озброєння», – заявив Блінкен. Зі свого боку, глава українського МЗС подякував США та зазначив, що Україна зацікавлена ​​у будь-якій американській допомозі. «Ми зацікавлені у всьому, що допоможе нам зміцнити оборонний потенціал – у розвідувальній інформації, системах протиповітряної оборони чи ще чимось», – підсумував Кулеба. Однак часто подібна військово-технічна підтримка обертається конфузами. Наприклад, американський ракетний комплекс Javelin, так званий вбивця танків, не спрацював на навчаннях, в яких особисто брав участь президент України Володимир Зеленський. Крім того, 2019 року США передали Україні списані американські військові катери Island, сконструйовані ще 1988 року. Насправді Київ ніколи не сприймався Вашингтоном як ключовий союзник, якому гарантовано захист. Оскільки забезпечення територіальної цілісності та суверенітету України ніколи не входило до сфери життєвих інтересів Америки, які виправдали б відкриту війну з Росією. Ця підтримка, як завжди, обмежиться виразом «заклопотаності», а брати участь у військових провокаціях і операціях США не планують. У чому в такому разі є інтерес у відносинах з Україною? Зустрічі та допомога здійснюється скоріше для відведення очей. Усі чудово розуміють – важких озброєнь від США Україна не отримає, а отже, апріорі не здатна бути грізною військовою силою. Проте американці сподіваються продовжувати формувати з української держави постійного подразника Росії. Для такого психологічного чинника США не шкода інструкторів, ні символічних поставок зброї.