Туреччина хоче посилити свій вплив у Чорноморському регіоні

9de19b7fe42dcbb8f911bdf94c1d2df3

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про готовність бути посередником у вирішенні кризи між Україною і Росією. За його словами, турецька влада вже неодноразово обговорювала це питання з російським президентом Володимиром Путіним. У Москві пропозицію Анкари сприйняли досить прохолодно, в той час як у Києві поставилися до нього з ентузіазмом. Переговори в нормандському форматі за посередництва Франції та Німеччини ведуться не перший рік, але чи буде Стамбульський варіант цікавішим? Та й навіщо це потрібно Ердогану?

Подібно Україні та країнам НАТО, Туреччина вважає війну на Донбасі тісно пов’язаною з конфліктом навколо Криму, який безпосередньо зачіпає її інтереси. Це, з одного боку, зближує позиції Анкари і Києва щодо «українського варіанту» вирішення конфлікту в Донбасі за образом і подобою хорватської операції «Буря«проти Сербської Країни і Азербайджанської (»Залізний кулак») в Нагірному Карабасі.

У військово-технічній галузі для України Туреччина на даний момент є фактично унікальним постачальником, замінити якого неможливо. Те ж саме турецький лідер планує провернути і у військово-політичному плані.

У червні 2021 р. в ході зустрічі в Анкарі українська делегація обговорювала з турецькою стороною спільні пропозиції по впровадженню заходів, спрямованих на зниження рівня існуючих викликів і загроз в Азово-Чорноморському регіоні, зокрема укладення між Україною та Туреччиною договору про обмеження проходу російських, у тому числі новозбудованих, кораблів через протоки Босфор і Дарданелли з метою посилення впливу санкцій проти Росії за анексію Криму. Сторони залишилися дуже задоволені один одним, але на проходженні російських кораблів через турецькі протоки це ніяк не відбилося.

У той же час, з урахуванням складнощів в американо-турецьких відносинах підтримка Києва в конфлікті з Москвою є однією з точок можливого зближення Анкари з Вашингтоном. США теж не визнають російської юрисдикції над Кримським півостровом, а плани нинішнього турецького керівництва щодо створення «Великого Турана», де Крим і Кавказ займають далеко не останнє місце, добре відомі.

У той же час Туреччина не приєдналася до економічних санкцій проти «держави-агресора», а також не робить незворотних кроків, які б могли погіршити її і без того непрості відносини з Росією. А зближення Анкари і Києва істотно зміцнює позиції Туреччини в країні і залежність військового потенціалу України від «новоявленого посередника».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>