Покладання квітів — це набагато ширше та глибше, ніж просто масова урочистіть та хода

Покладання квітів — це набагато ширше та глибше, ніж просто масова урочистіть та хода …
З глибокою повагою до ветеранів, Антоненко Віолетта.
Це занурення в минуле, подяка за сьогоденне життя та віра в світле майбутне …

Традиційно, 6 травня, відбулися масові урочистості біля пам’ятника Воїну-визволителю.

Вшанувати пам’ять тих, хто виборов Перемогу для своєї батьківщини в далекому 1945-му, і віддати данину поваги нині живим ветеранам, прийшла велика кількість жителів не тільки району, але й були присутні гості з міста. Присутність перших осіб була обов’язкова. Ще на святі відзначилися представники не тільки районної, але й міської влади.

Кожен другий з тих, хто залишився – поранений.Та саме тому, кожен рік, 9-го травня ми вшановуємо подвиг та пам’ятаємо усіх загиблих.

Вічна Слава їм!

Хай не згасає пам’ять про Героїв!

Хоча 82-а роки тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників, але все ще залишилися ветерани війни, котрі можуть нам розповісти, що таке війна. Адже це, як ніколи, актуально сьогодні,коли наші хлопці захищають Україну на сході. На жаль, щодня гинуть люди. Низкий уклін захисникам України, тим, що захищають країну, наші життя, шкодуючи своїм.

Один з ведучіх промовив:

— На війні гине багато людей. Скільки згоріло селищ,міст… скільки доріг розтоптали гусениці ворожих танків. У кожній родині, у кожному домі пам’ятають тих, хто боронив нашу Землю.

Друга ведуча підхопила його слова, та промовила:

— Всі ці люди стали світлом для сучасних воїнів- захисників держави. Тих, хто береже мир.

Солдатські очі зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курликучи у далині.

Після вступної частини запропонували хвилину мовчання: вшанувати усіх героїв Другої Світової війні, яки відстоювали мир і які сьогодні виборюють мирне небо над головами городян.

Ветеранам та людям похилого віку, як раніше, запропонували м’які стільці.

Після того, як прозвучали слова привітань, всі присутні поклали до підніжжя пам’ятника квіти.

Далі, одразу ж після складення квітів та вінків до пам’ятника, люди змогли перейти вулицю та відвідати українську кухню, під українською кухнею маються на увазі не зовсім традиційні страви, а пиріжки з капустою, картоплею схожі на слойки, смаколики та шашлики з різними соусами та добавками, і. звісно, з картоплею та гострим червоним перчиком.

Також люди могли скуштувати куліш, узвар та кашу, яку приготували у великому котлі на 50 л отамани козацького товариства КорабельноЇ територіальної громади.

Своє ексклюзивне інтерв’ю отаман дав кореспонденту NikMedia:

Панченко Альберт Борисович:

— Відродження козацького бойового мистецтва– це відродження мужності в Україні.

Головне чоловіче начало нації. Сьогодні вже увійшло в традицію, що, в черговий раз ми пригощаємо гостей куличем та кашею.

Ми працюємо над однією головною темою – об’єднання людей. Приватні підприємці скинулися і допомогли приготувати цілий казан кулешу.

Ми організовуємо різні зустрічі, як показові ігри у вигляді бойового мистецтва, бойових прийомів, що використовуються в іграх.

Таким чином ми зрозуміли, що потрібно « лише разом робити спільні справи, з повагою ставитися один до одного, навчитися бути мужніми і щиро вірити в те, що щасливе та мирне майбуття настане завдяки цілеспрямованості молодого покоління «

Дитячий центр підготовивдля концерту чимало гуртків та колективів.

Під час його виступу ми побачили : іскристі переможці «Регіонального фестивалю «Дивограй», призери міжнародного фестивалю «Золотий лелека» .

Талановитість — «Ансамбль баяністів»:

Він грав «Коломийки», «Одна калина».

Далі брали овації від гостей Народно-художній колектив «Відлуння» . Цей талановитий, творчий і талановитий колектив неодноразово був учасників і переможцем обласних, всеукраїнських, міжнародних пісенних фестивалів.

Зустрічали наймолодших вихованців вокального об’єднання з піснею «Діти – квіти».

Група «Нащадки», народного художнього колективу вокального об’єднання «Відлуння» Виконували пісню «Моя Україна».

Далі виступив обласний Палац Культури «Заводський» з вокальним ансамблем «Витовчани».

Ольга Маховик та Надія Рижкова співали «Маки червоні».

Тетяна Герман виконувала «Країна», а заводна Ірина Середа «Я тебе шукаю».

Блок українських козачих пісень виконував народний вокальний ансамбль.

Слідом за ними була Марковецкая Олена з Вокального колективу «Бельканто», а саме виступала з піснями «Йде весна», «Коломийка», «Разом назавжди», «Мова єднає» .

Офіцерські військові пісні виконували жінки й чоловік з філармонії, а саме співали:

«Йде солдат по місту», «День перемоги», «Ти ж бо вижив солдат», «Офіцерська родина», «Пісня про батьківщину», «Не плач, дівчина» .

Закінчив святковий концерт Денис Милжик з піснею про ветеранів Другої Вітчизняної Війни.

Також зі своєю підтримкою та теплими привітаннями на концерт прибули деякі представники влади.

Перший заступник голови адміністрації Корабельного району Гвозденко Олександр Павлович прийшов привітати і підтримати ветеранів Великої Вітчизняної Війни. — Це щорічна подія. Ми запрошуємо сюди чудових гостей, які завжди відповідають і приїжджають. На сьогоднішньому святі був присутній мер міста, безліч депутатів, з них я можу назвати Петров Олександр Георгійович, керівники підприємств глиноземного заводу, NikaTera, морського порту «Жовтневий» і підприємств, які працюють в Корабельному районі.

Також він підкреслив, що це свято було і буде в душах людей: — Свято, який залишає відбиток в душі. Ми проводимо його з відкритою душею, хочемо, щоб наші люди завжди пам’ятали тих людей, які воювали. Це свято святкується гідно йвідкрито. Будемо робити все для того, щоб він і далі був чудовимтакрасивим.

Вітаємо всіх з цим святом. Хочемо сказати, щоб люди не забували такі свята, які історичні. Історію ніхто ніколи в житті не перепише.

Закінчив він словами:

-«Кожна людина повининна любити свою Батьківщину!

Всіх з Днем Перемоги!«

Атмосфера заходу була неповторною та неперевершеною, ми не в змозі передати усі ці почуття текстом, який ви читаєте.

Після кожного виступу люди аплодували, так, що там , під час концерту ветерани, діти та їх батьки підспівували пісні, більш молодші діти навіть танцювали.

У ветеранів на чуттєвих піснях з’являлися сльози на очах, які швидко проходили, коли вони бачили іскристу доброту й повагу, що линула до них з усіх боків.

Потрібно шанувати й поважати покійних. Не забувати про тих, хто залишився живим героєм після Другої Світової. Адже зараз багато,хто забуває про це.

Саме такі заходи допомагають відроджувати культурні цінності, любов і пошану до ветеранів війни.

Також на місці масового заходу чергувала «швидка», за порядком стежили поліцейські

З глибокою повагою до ветеранів, Антоненко Віолетта.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>