Іменинники з батьківщини кав’ярень і карамелі

Сьогодні українському Леонардо виповнилося б 185: Вічний революціонер –не Дікапріо – отримав «Оскар» вже тоді, коли побачив з небес своїх нащадків на Майдані під час Революції гідності. А все тому, що Іван Франко (наш Леонардо да Вінчі) – універсальний геній. Письменник, поет, філософ, вчений, громадський діяч ще при житті стверджував, що ми «мусимо відчути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів».

Каменяра по праву можна вважати одним із трійці вітчизняних письменників, літературну божественність якої визнає кожний першокласник: поряд із Тарасом Шевченком і Лесею Українкою Іван Якович протестує проти гніту імперій, і не лише своєю причетністю до художнього слова. Так, політична орієнтація видатного енциклопедиста часто змінювалась, але ж саме він заснував перші в Україні політичні партії, ідеї яких змусили задуматись про створення власної держави.

І хто б міг подумати, що здобував знання Франко майже так само важко, як і Кобзар! Малому Івасеві доводилося спати навіть у труні, та це не завадило йому виконувати домашні завдання в поетичній формі. До речі, у молодості Іван Якович задовольнявся лиш перелистуванням грубих зошитів зі своїми віршами , і тільки згодом, вступивши на філософський факультет, майбутній письменник остаточно переконався, що Україні потрібен його бунтівний дух.

Не пройшло й шістдесяти років, як Каменяр зізнався, що «дух померлого дідуся бив золотим молотом по руках». Вже на двадцять п’ятий рік після смерті Франка Львівська земля розрадила Україну появою неперевершеного актора – 27 серпня святкує свій День народження й Богдан Ступка.

Народного артиста єднала з письменником не тільки львівська прописка: проваливши іспит з хімії, Богдан Сильвестрович вступає на філологічний факультет Львівського університету, де свого часу навчався Іван Якович. Невдовзі доля зводить актора й драматурга ще раз, адже молодий Ступка працевлаштовується в Київський академічний театр імені Івана Франка. А через декілька десятиліть театр отримав статус «національного» та нового директора, котрий і сину своєму дав таке саме чисто козацьке ім’я, як і в нього – Остап.

Вже сімдесят п’ять минуло з моменту появи зірки Богдана Сильвестровича: прощання з актором у стінах його ж театру відбулось відносно недавно, всього чотири роки тому. Та чи знаковим є те, що один з корифеїв культурного життя вже сьогочасної України народився в один день із автором «Украденого щастя»? Артист і письменник, вони талановито зіграли свої ролі не тільки в будинку Мельпомени …Ці великі люди не залишились за кулісами й політичної арени країни.

Іменинники з батьківщини кав’ярень і карамелі: 2 комментария

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>